Установка лісів, кріплення траншей і котлованів

Будівництво індивідуального будинку не може обійтися без лісів. Вони необхідні для виконання кладки стін і штукатурних робіт, їх використовують під час будівництва і для підтримки нестійких або пошкоджених конструкцій. Ліси являють собою тимчасові конструкції. Важливим критерієм їх якості є забезпечення безпеки працюючих на них людей. Помилки при їх пристрої можуть призвести до небезпечних наслідків. В індивідуальному будівництві зведення лісів - найбільш небезпечний вид робіт. У державному та кооперативному будівництві використовують ліси з дерев`яних конструкцій із застосуванням індустріальних методів роботи. Дерев`яні конструкції лісів використовують багаторазово. Індивідуальний будинок зводять один раз і забудовнику невигідно встановлювати лісу з дорогих конструкцій, тому він застосовує дешевші, але менш безпечні матеріали.

Відео: Ліси будівельні рамні ЛРСП 40

5.3.1. Кріплення траншей і котлованів

Одна з різновидів пристрої лісів - роботи по кріпленню траншей і котлованів, що виконуються для забезпечення стійкості грунтових укосів. Укоси котлованів, траншей для фундаментів відчувають зрушення, обрушуються, створюючи небезпеку для людського життя, тому укоси, які можуть обвалитися, зміцнюють різними розпірками. Найпростішою є кріплення з розпорами (Рис. 165, "Правильне пристрій кріплення", 1 - грунт- 2 - дошка- 3 - накладка- 4 - распорка- 5 - скоба- 6 - подвійний клин). Стінки грунту утримують дошками, скріпленими між собою накладками, які притискають до вертикальних стінок траншеї розпірками. Розпір виконують, вбиваючи подвійні клини (контрклін), які в процесі робіт періодично підбивають.

Припускаються помилки, якщо розпірку виробляють не за допомогою подвійних клинів, а вбивання розпірок між дошками (Рис. 166, "Помилка передчасної розбирання кріплення", А, б - неправильне і правильне рішення-1 - распорка- 2 - дошка- 3 - фундамент). Такий метод ненадійний, оскільки немає можливості посилити розпір надалі, а розбирання кріплення складна. Інша відступ від нормативів - неправильна організація робочих майданчиків для землекопів. Робочий лопатою викидає землю на висоту до 2 м, а якщо глибина траншеї більше, в ній влаштовує проміжні майданчики прямо на горизонтальних розпірках, без закріплення їх проти сповзання. В результаті маса настилу збільшується від накидається грунту, незакріплені розпірки разом з накладками і дошками кріплення зісковзують вниз і вся кріплення обрушується. Найбільше помилок зустрічається при розбиранні кріплень. Виконуючи кладку фундаментної стіни, прибирають нижній ряд розпірок, що заважають роботі. Таким чином, нижні дошки кріплення залишаються без розпору і грунт обрушується. Щоб уникнути цього, розпірки наголошують в фундамент (Рис. 167, "Нестійкий стан кріплення без расклинивания", 1 - дошка- 2 - вбита распорка- 3 - робоче місце).

Згадану вище найпростішу кріплення застосовують і в стійких грунтах, що утримують вертикальний укіс без кріплення до глибини 0,5-1 м. На практиці, однак, часто зустрічаються пухкі, нестійкі ґрунти, для вироблення яких використовують випереджальну кріплення. В індивідуальному будівництві рідко виконують такі роботи, тому при відсутності захисних оголовків допускають брак, розбиваючи дошки, а це дорого обходиться забудовнику. Випереджальну кріплення роблять також з панелей- ці роботи виконує фахівець (Рис. 168, "панельна кріплення", 1 - панель-2 - прогон- 3 - клін- 4 - дошка- 5 - захисний оголовок- 6 - обробка кромкі- 7 - скоба). Економічно доцільно кріпити укоси котловану при відстані між ними до 2-3 м. Якщо ж роблять виїмку ґрунту під підвал більшого розміру або видаляють грунт перед підпірною стінкою, тоді влаштовують односторонню підпірку з кріпленням від заснування. Є й інші способи, які застосовують в індивідуальному будівництві.

Найбільш простий є кріплення з Підпирання від самого підстави- помилки допускають в місцях кріплень підкосів (Рис. 169, "Правильна підпора укосу широкого котловану", 1 - дошки- 2 - подкос- 3 - хрестоподібні зв`язку-4 - підстильний грунт- 5 - похила опорна подушка). Щоб не сталося прослизання, закріплення підкосів до вертикальних накладок здійснюють за допомогою обв`язувального бруска або скоб. Рішення, при якому надійність конструкції визначають тільки забиванням скоб, при дуже глибоких котлованах не дуже надійно і досить. Конструкцію необхідно з`єднувати будь-яким типом в`язки дерев`яних елементів або застосовувати обв`язувальний брус з кріпленням його до накладок на болтових з`єднаннях. Кріплення ненадійна, якщо підкоси не впирається в забиваються у їх підстави кілки, а просто приколюють їх кінці. Під дією навантаження грунт осідає, кріплення послаблюється і зміщується. При розробці грунту для підвалу або при зведенні підпірних стінок трапляється, що кріплення важко підперти з нижнього рівня, і тоді застосовують анкерні затяжки (Рис. 170, "Підпора з анкерним кріпленням", 1 - стоякі- 2 - подкос- 3 - суцільна крепь- 4 - дріт для анкеровкі- 5 - анкерний стержень- 6 - лінія ковзання грунту). У разі, якщо місця заанкерування саме в найбільш напруженою зоні знаходяться в межах лінії внутрішнього ковзання грунту, вони зсуватися разом з грунтом. Кріплення надійно, якщо анкери розташовані на відстані, рівному подвоєною висоті підпирають укосу.

5.3.2. Риштування і помости

Без пристрою лісів і риштовання кладку стін і штукатурку не виконують. Каменяр самостійно готує підмостки з наявного матеріалу, не завжди відповідної якості. Іноді під козли робочого настилу для кладки стін підкладають для вирівнювання перевернуті носилки або стопку складених насухо цегли, що може призвести до нещасних випадків (Рис. 171, "Підставка цегли під козли", 1 - стіна-2 - козли- 3 - настіл- 4 - цегляна підставка).




Щоб забезпечити безпеку роботи на висоті понад 1 м, робочий майданчик огороджують поручнями, отвори в перекриттях закладають. Для роботи на фасадах індивідуальних будинків найбільш часто влаштовують сходові ліси, що складаються з опорних сходів і покладених на них дощок, які з`єднані кріпильними пристосуваннями і забезпечені поручнями. Стійки опорних сходів виготовляють з верхньої частини стовбура дерева діаметром 10 см, розколотого на дві половини. Сходинки перетином 2,4х4,8 см врізають в стійки (Рис. 172, "Елементи сходових лісів", 1, 3 - ступенькі- 2 - з`єднувальний сталевий стержень- 4 - гвинтова стяжка- 5 - дошка для кріплення лісів-6 - подкосіна- 7 - опорна колода).

Сходові лісу кріплять до віконних прорізами в стінах (за допомогою спеціальних віконних затискачів) або до спеціальній дошці, підвішується на гаках, що прибиваються милицями до стіни (Рис. 173, "Кріплення сходових лісів", 1 - кріплення підстави- 2 - лестніца- 3 - хрестоподібні зв`язки). Дошки для кріплення лісів не можна кріпити до віконних коробок. Небезпечно кріпити риштування дротом або раскосінамі. Іноді забивають милиці і в тих випадках, коли є отвори, згодом місця кріплень лісів до стін виділяються непривабливими плямами на фасаді. Іноді милиці залишають в стінах, що теж не прикрашає фасад і сприяє появі іржі. Заборонено встановлювати лісу на промерзлий або мокрий грунт, на засипку невизначеною міцності, на купу сміття. Сходи встановлюють на міцний грунт, усуваючи можливість ковзання, на так звану опорну колоду (лежень) (Рис. 174, "опорна колода").

Особливу увагу приділяють нарощуванню сходів (Рис. 175, "нарощування сходи", А, б - неправильне і правильне рішення-1 - гвинтова стяжка- 2 - крюк- 3 - прядив`яний канат). Дошки для кріплення лісів, подкосіни відповідно до нормативів покладено кріпити на болтах. В індивідуальному будівництві, оскільки ліси для облицювання зовнішніх стін встановлюють всього один раз, використовують цвяхи.

Відео: монтаж будівельних лісів



Покрівельні роботи



Увага, тільки СЬОГОДНІ!

» » Установка лісів, кріплення траншей і котлованів